Ванкувер сміливо можна назвати воістину дивовижним та багатогранним містом, пише ivancouver. Така кількість унікальних і незвичайних речей, як там, ви точно не зустрінете більше ніде. Неймовірна архітектурна палітра, розкішні краєвиди, багаті парки й, звичайно ж, скульптури. Щоправда, варто зазначити, що скульптур у Ванкувері не так вже й багато, але ті, які є точно не залишать байдужим навіть найдосвідченішого туриста.
Візьмемо бодай відомий ванкуверський пам’ятник п’яниці. Заінтриговані? Тоді пропонуємо вам дізнатися докладніше про цю пам’ятку з нашого матеріалу, з посиланням на easytravel.guru.
Загадковий персонаж
Історичний район міста Гастаун, а саме його Кленова площа є місцем розташування незвичайної пам’ятки, яку вже знесли. Він присвячений людині, яка за життя носила прізвисько Гасі Джек. До речі, саме це лягло в основу назви самого району.
Насправді ж чоловіка звали Джоном. Джоном Дейтоном. І перш ніж він став жити у Ванкувері, йому вдалося об’їздити багато країн та міст. Іншими словами, він був затятим мандрівником.
Його місцем народження вважається англійське східне узбережжя. Там йому судилося прожити перші двадцять років свого життя. Пізніше він опинився на Американському кораблі і почав працювати моряком.
Справедливо зазначити, що ні капітанством, ні пілотуванням штурвала, ні золотою лихоманкою наш герой не був змучений. З цієї причини, всупереч своєму віку, мрією чоловіка була суша та постійні подорожі.
Відкриття бару
В той час ні про який Великий Ванкувер, звичайно, не могло бути й мови. Натомість племен там була величезна кількість. Щоб не гаяти часу, Джон вирішив розпочати з управління барним закладом, який він назвав “Глоуб Салон”. Він абсолютно відповідав життєвому образу, який вів наш герой. А атмосферу закладу так і “переповнювали” пригоди та подорожі.
Приблизно протягом п’яти років його бізнесу вдавалося процвітати. І це всупереч тому, що алкоголь на той час суворо заборонявся. Однак, передавши свою справу американському товаришеві, наш герой дуже пошкодував. Адже коли він захотів знову повернутися до колишньої роботи, виявилося, що його бар повністю знищено.
Спроба номер два
Але він був не з тих, хто впадав у відчай і втрачав надію. Тому із шістьма доларами в кишенях та в іншій частині району Джек зайнявся відкриттям нового закладу. Із будівельниками він розраховувався пляшками віскі.
Таким чином, йому знову вдалося стати господарем успішного бізнесу. До речі, разом із справою нашого героя відбувався активний розвиток нового містечка Гранвіль.
Джек і в цій частині не розгубився, і вирішив зайнятися покупкою там невеликої ділянки, де згодом ним було збудовано непоганий готель.
Саме там він любив розповідати всім цікаві довгі історії про свої подорожі. Тому його й почали називати “балакущим”.
Ну а на згадку про цю унікальну особистість у 1970-му у Ванкувері було встановлено пам’ятник. Згодом він став однією з найвідоміших міських пам’яток.
Цікаво, що Ванкувер не може похвалитися великою кількістю пам’яток. Зате той, про який ми написали вище, без перебільшення належить до найбільш відвідуваних.
Він має назву Пам’ятника П’яниці з тієї причини, що він яскраво демонструє традицію минулих століть щодо розпивання алкогольних напоїв.
Бронзову статую Джона створили дуже грубою. Однак це додає їй тематичності.
Місцеві стверджують, що наш герой мав саме таку зовнішність.
Попри порожні кишені, але маючи барило віскі, цьому веселуну вдавалося розважати всіх за допомогою своїх “правдивих” розповідей про життя. Зрозуміло, що вони були ними ж і придумані.
Як постамент статуї було використано барило, в якому колись був віскі. Під ним можна побачити мідну табличку, де зображено кількох чоловіків, які розмовляють під високим деревом. Також там написано, що там колись був клен. А під ним у 1885-му полюбляли збиратися першопоселенці, які й вирішили назвати своє місто Ванкувером.