Ванкувер цілком заслужено може вважатися спортивним містом, пише ivancouver. Адже саме там з’явилася на світ величезна кількість відомих спортсменів та тренерів.
У нашому матеріалі, з посиланням на tennis.life, ми розповімо про людину, яка завдяки своєму захопленню тенісом досягла великих успіхів у спорті.
Відомий тенісний гравець
Лорна Мейна у всьому спортивному світі знають, як ванкуверського тенісиста та тенісного тренера. В 1954-тому він переміг у міжнародному тенісному чемпіонаті. Також він багаторазово перемагав на канадських чемпіонатах. Протягом 1990-2000-х років він був активним учасником ветеранських тенісних турнірів.
Перші успіхи
За словами історика тенісу, Бада Коллінза, Мейна – це перший тенісист, який застосовував і правий, і лівий дворучний хват.
Герой нашого матеріалу народився 9-го липня 1930-го у Ванкувері. Він став переможцем свого першого тенісного змагання у дев’ять років. У 1944-тому він отримав титул чемпіона такого регіону, як Британська Колумбія.
У шістнадцять років він уже був на першому рядку рейтингу канадських спортсменів. А протягом 1946-1948-х він мав звання канадського чемпіона категорії до вісімнадцяти років.
У 1949-тому наш герой вийшов у фінал у дорослому чемпіонаті.
Університетські роки
1949-й також ознаменувався для Мейна вступом до університету. Там йому виплачувалася спортивна стипендія, і протягом двох років він грав за збірну ВНЗ.
Пізніше він став гравцем канадської збірної і представляв країну на семи сезонах.
Наступні перемоги
З 1951-го до 1954-го герой нашого матеріалу ставав володарем першого місця рейтингу, в який потрапляли канадські тенісисти.
Він двічі вигравав канадський чемпіонат. А 1954-ий видався для Мейна найуспішнішим. Адже він зміг опинитися у третьому колі у кожному із трьох турнірів “Великий шолом”. Це призвело до його блискучої перемоги на міжнародному чемпіонаті.
Ветеранські змагання
У 1986-тому наш герой став активним учасником таких спортивних заходів, як ветеранські тенісні турніри. Їх проводила Міжнародна тенісна федерація.
Період наступних трьох десятиліть приніс йому сорок чемпіонських титулів у різних розрядах вікової категорії від п’ятдесяти п’яти до вісімдесяти п’яти років.
2010-й ознаменувався для Мейна новим рекордом щодо кількості нагород у ветеранських змаганнях.
Чотири рази він отримував титул абсолютного переможця світових чемпіонатів, виграючи протягом одного року одиночний та парний розряди, а також командні змагання.
Завоювання Мейном останнього титулу відбулося 2015-го. А наступного року він перестав брати участь у ветеранських змаганнях.
Високі нагороди
Справедливо зазначити, що в 2012-тому Мейну вдалося стати першим, кого удостоїли високою нагородою Міжнародної тенісної федерації за його досягнення у рамках ветеранського тенісу.
Завдяки своїм раннім успіхам наш герой зміг знайти почесне місце у ванкуверському Залі, присвяченому спортивній славі.
Окрім цього, Мейн активно тренував молоде покоління тенісистів.
Доленосне знайомство
Цікаво, що під час постійних спортивних поїздок Мейну доводилося ночувати у власному автомобілі.
Житлом під час участі в турнірах його забезпечували друзі, яких у нашого героя було чимало майже в кожній країні світу.
Протягом одного з відряджень із Мейном познайомилася австралійка Адрієнна Авіс (вона також була відомою тенісисткою). Згодом саме вона стала супутницею життя нашого героя.
Період останніх років Мейна ознаменувався стрімким погіршенням його здоров’я. Його земний шлях завершився восени 2019-го, коли спортсмену було вісімдесят дев’ять років.
Фото: wikipedia