Використання ботоксу міцно укорінилось у сучасній косметології. Він допомагає зберегти молодість жінкам та чоловікам, діючи на один з головних проявів старіння — мімічні зморшки. Ця процедура є безпечною та ефективною не тільки у косметичних процедурах, а й при лікуванні захворювань і патологій, спричинених спазмом мускулатури. Але використовувати ботокс у медичній практиці почали лише у кінці двадцятого століття. Більше на сайті ivancouver.
Як з небезпечної бактерії почали виділяти корисний токсин
Передумовою для використання ботоксу у косметології стало відкриття бактерії, що викликає ботулізм, у 1897 році. Мікроорганізм був знайдений у домашній шинці, від якої померло троє людей та ще десяток важко захворів. Мікробіолог Еміль ван Емінгем зміг виділити із м’яса та селезінки потерпілих одну й ту саму бактерію — Clostridium botulinum. Відтоді почалось вивчення цього мікроорганізму та дії його токсину.
В кінці 1960-х років Едвард Шанц і Алан Скотт почали випробовувати ботулін на тваринах. В результаті експериментів було встановлено, що цей токсин можна використовувати для лікування надмірного потовиділення, косоокості, блефароспазму і звуження стравоходу, тобто у всіх процесах де спостерігався підвищений тонус м’язів. Оскільки сам ботулотоксин чинить нейропаралітичну дію та розслабляє м’язи.
Як ботокс почали використовувати у косметології
Джин Каррузерс була одним з перших лікарів, хто помітив омолоджуючу дію ботоксу. Вона назначала ботулотоксин для пацієнтів з блефароспазмом, коли через спазм лицьових м’язів, повіки змикаються. Через деякий час одна з пацієнток повернулася до лікаря Каррузерса і попросила ще одну ін’єкцію. Коли Джин сказала, що в цьому немає потреби, тому що блефароспазм зник, жінка зауважила, що після введення препарату, розслаблюються не тільки м’язи навколо очей, а й все обличчя, що надавало йому гарнішого та більш спокійного виразу.
Розповівши про це зауваження своєму чоловіку Аластеру Каррузерсу, він теж захотів це побачити, оскільки сам працював у галузі косметології та шукав способи омолодження шкіри. Аластер намагався лікувати зморшки своїх пацієнтів за допомогою інфузій колагену, але успіху не було.
Наступного дня Джин зробила ін’єкцію своїй секретарці Кеті Бікертон, яка мала глибоку зморшку між бровами. Але вже через три дні шкіра розгладилась і подружжя, задоволене результатом, почало шукати нових пацієнтів.
На відміну від інших дослідників, Каррузери не просто говорили про можливість використання ботулотоксину в косметичних цілях. Вони провели клінічне дослідження за участю здорових людей, єдиною проблемою яких була зморшка над бровами.
Але минули роки, перш ніж концепція введення в обличчя людей потенційно смертельного токсину була прийнята за стандартну практика. За словами Джин Каррузерс, після нового відкриття у косметології їх колеги були нажахані новими ін’єкціями.
Першу статтю подружжя опублікувало у 1991 році. А у якості доказу безпечності та ефективності процедури Джин Каррузерс демонструвала своє обличчя. Дослідження доктора Каррузерса були описані в численних виданнях, зокрема в Best Doctors in Canada, New York Times, Allure magazine, Time, Newsweek і Vogue.
Принцип дії ботоксу
Лікування здійснюється за допомогою ін’єкцій, де ботокс приєднується до нервових закінчень, а потім зв’язується разом, що запобігає вивільненню нейромедіатора під назвою ацетилхолін, який забезпечує роботу м’язів. Після ін’єкції ботоксу спазми від ацетилхоліну припиняються, а ботокс фактично паралізує м’язову діяльність, що своєю чергою допомагає зупинити спазми та розгладити зморшки.
Лікування ботоксом також впливає на больові рецептори в організмі, тому він може використовуватись для лікування постійних головних болів і мігрені.