Джозеф Стівен Сакік народився 1969 року у сім’ї емігрантів з Хорватії. Дитинство проходило в Бернабі, що знаходиться в передмісті Ванкувера. З народження розмовляв хорватською, а англійську почав вивчати, коли пішов до дитсадка. Через мовний бар’єр Джо зростав сором’язливим, але це не завадило збудувати успішну спортивну кар’єру.
На перший хокейний матч НХЛ Джо потрапив у чотирирічному віці. Це була гра між командами “Ванкувер Канакс” і “Атланта Флеймс”, після якої Сакік і сам вирішив стати спортсменом. Далі на ivancouver.
Початок кар’єри хокеїста
У віці сімнадцяти років разом з двома товаришами Джо Сакік переїхав до Саскачевану, аби виступати за “Свіфт Керрент Бронкос”. Гравці жили в прийомних сім’ях і відвідували середню школу Свіфт-Керрента, де, до речі, він і познайомився з Деббі Метив’є, яка через кілька років стала його дружиною.
Попри те, що він був нижчим за своїх однолітків, різницю у зрості Сакік компенсував гарною спритністю та маневреністю за прикладом свого кумира Уейна Гретцкі.
Джо Сакік у своєму першому сезоні забив 60 голів і 73 асисти на 133 очки, завдяки чому його прозвали новачком року.
Трагедія у команді
В ніч на 30 грудня 1986 року Джо Сакік разом з “Бронкос” їхали на матч проти “Регіни Петс”. Через погані погодні умови водій не впорався з керуванням і автобус злетів з траси. Четверо учасників команди, що сиділи у задній частині автобуса, загинули. Сам Джо не постраждав та разом з іншими товаришами вибрались через переднє вікно автобуса. Наступний сезон “Бронкос” провели в пам’ять про своїх втрачених товаришів по команді. В цей нелегкий для команди час Сакік проявив свої лідерській якості, забив шістдесят голів і здійснив сімдесят три результативні передачі, завдяки чому “Бронкос” змогли вийти в плей-оф.
Наступного року йому запропонували перевестись до команди “Квебек Нордікс”. Але він вирішив ще один сезон попрацювати з “Бронкос”, можливо, щоб покращити фізичні дані та зміцнити корпус. Він завершив сезон із сімдесятьма вісьмома голами та вісімдесятьма двома результативними передачами, за результатом був визнаний найкращим молодим гравцем року в Канаді. Наступного дня він підписав контракт із “Нордкіс”.
Професійна гра в НХЛ
Дебютний виступ у НХЛ Сакік провів у 1988 році у грі з “Гартфорд Вейлерс”, під час якої зробив одну передачу. Свій перший гол хокеїст забив через два дні у матчі проти “Нью-Джерсі Девілс”.
Перший сезон грав під номером 88, оскільки бажаний 19 вже був зайнятий товаришем по команді Аленом Коте. Завдяки відмінній грі Сакік мав всі шанси отримати Пам’ятний трофей Колдера. Але через травму гомілки, він був змушений пропустити 10 ігор, надалі погіршилась результативність та нагороду так і не здобув. У наступному сезоні Джо отримав бажаний 19 номер, оскільки Ален Коте завершив кар’єру влітку. В цей період він набрав 102 очки та зайняв 9-е місце в лізі. У 1990 році його назначили помічником капітана команди, а у 1992 році Сакік сам став капітаном клубу.
Під його керівництвом “Нордікс” вийшли до плей-оф вперше за шість років, і встановили клубний рекорд за кількістю перемог і очок.
Нова команда
У 1995 році “Квебек Нордікс” була продана та переведена до Денвера, Колорадо. Під новою назвою — “Колорадо Аваланш” — команда змогла отримати перший Кубок Стенлі, здобувши 120 очок у 82 матчах регулярного чемпіонату і 34 очки в 22 матчах серії плей-оф.
За підсумками сезону Джо Сакік був нагороджений Трофеєм Конна Сміта як найцінніший гравець матчів плей-оф 1996 року.
У 2002 році взяв участь в Олімпійських іграх, де забив чотири голи в шести матчах і забрав одну з перших золотих медалей Канади в олімпійському хокеї з 1952 року. Наступний раз взяв участь в іграх у 2006 році, але зміг забити тільки один гол за шість матчів. Спортивну кар’єру закінчив у 2009 році.
