Лікарня Ріверв’ю вважалася відомим психіатричним закладом, пише ivancouver. У 2012-тому його офіційно закрили. До цього часу він працював під керівництвом Ментал Хелс енд Адікшн Сервайсез. Грудень 2015-того ознаменувався оголошенням про наміри уряду зайнятися заміною застарілих будівель закладу. Нові споруди планувалося побудувати ще в 2019-тому. Однак будівельні роботи так і не розпочалися.
Певний період Ріверв’ю називалася лікарнею Ессондейла. Адже лікар Генрі Ессон був одним із засновників психіатричної клініки.
В нашому матеріалі, з посиланням на niftyniall, ми розповімо про історію Ріверв’ю, яка була однією з найбільших психіатричних лікарень Британської Колумбії.
Передісторія
1876-тий ознаменувався перетворенням Королівського шпиталю в першу лікарню для психічно хворих людей.
Переповненість Королівського шпиталю призвела до його закриття, а пацієнтам довелося розміститися в новому провінційному притулку для людей із психічними захворюваннями.
Коли перенаселеність далася взнаки й там, уряд почав думати над вирішенням цієї проблеми.
Так, у 1904-тому було куплено земельну ділянку на чотириста гектарів, щоб почати там будувати психіатричну лікарню. Будівельні роботи було розпочато в 1909-тому.
Створення ботсаду
1911-й ознаменувався заснуванням на лікарняній території дендрарію та ботанічного саду. То була заслуга провінційного ванкуверського ботаніка Джона Девідсона.
Варто зазначити, що до садових робіт залучали і пацієнтів, адже це було чимось на кшталт терапії. Проте в 1916-тому ботсад передали Ванкуверському університету, а дендрарій залишився належати лікарні.
Нове відділення
1913-й запам’ятався створенням постійної психіатричної лікарні. Там відразу ж почали лікування триста чоловіків із психічними захворюваннями, які протікають у тяжкій формі.
Спочатку в будівлі передбачалася можливість розмістити чотириста вісімдесят пацієнтів, проте наприкінці року там уже було дев’ятсот дев’ятнадцять хворих.
Новий статус
У 1924-тому з’явилося відділення, де лікували гострі психопатії. Його назвали Центр Лоун. Деякі співробітники лікарні проживали у віддалених місцях, тому в 1927-му вирішено було перетворити всю лікарняну територію на щось на кшталт невеликого поселення. З цієї причини там почалося будівництво магазинів, школи та пожежної зали.
Розширення
У 1930-му переповненість призвела до відкриття жіночого хронічного відділення. Там лікування проходили шістсот сорок п’ять осіб.
У 1934-му відкрили відділення, куди розміщували ветеранів. А в 1949-тому лікарня пережила чергове значне розширення (зокрема, й територіальне). Все це надало Ріверв’ю статусу культової будівлі.
Пізніше, а саме в 1955-тому, в лікарні створили відділення, де лікувалися пацієнти, які, крім психічних захворювань, хворіли на туберкульоз.
Значне скорочення
Станом на 1956-й лікарня налічувала чотири тисячі триста шість пацієнтів.
У 1959-тому лікарню передали під управління Департаменту охорони здоров’я.
Початок етапу закриття
У 1960-х лікарня почала сильно скорочуватися. Існує думка, що це було пов’язано з тим, що пацієнтам почали вводити антипсихотичні препарати, а також з тим, що лікарні Ванкувера почали масово відкривати відділення, де хворим надавалася невідкладна допомога. В 2004-му в Ріверв’ю було всього вісімсот хворих.
1967-мий запам’ятався рішенням про скорочення лікарні Ріверв’ю. Іншими словами, її хотіли закрити.
В 1987-му з’явився план, викладений в офіційному документі. В ньому йшлося про повне закриття лікарні.
З цього моменту розпочалася передача земель лікарні різним структурам. Цей процес виявився досить тривалим. І в 2012-тому він призвів до повного знищення колишньої психіатричної лікарні.
Фото: wikipedia
