В жовтні 1918-го Ванкувер зустрів першу хвилю такого захворювання, як іспанський грип, пише ivancouver.
У нашому матеріалі з посиланням на vancouverandus.com, ми розповімо про те, як протікала ця страшна епідемія у Ванкувері.
Нестача медпрацівників
Практично всі медичні працівники, як лікарі, так і медичні сестри, ще не встигли повернутися з європейських країн, куди вони вирушили служити тоді, коли почалася Перша світова війна.
На той час у Ванкувері було лише двісті медсестер. Багато хто з них сам захворів, а багатьом доводилося доглядати своїх близьких, які заразилися.
Таким чином, госпіталям катастрофічно не вистачало медпрацівників.
Три хвилі епідемії
В той час, як у деяких містах була лише одиночна хвиля “Іспанки”, у Ванкувері було цілих три – в жовтні 1918-го, в січні й березні 1919-го.
Сильна смертність
Тодішнє населення Ванкувера становило приблизно сто тисяч жителів. Захворілих серед них було тридцять тисяч, а дев’ятсот людей вижити не змогли. Основну частку хворих представили категорії осіб віком від двадцяти до сорока років, а також жінки в стані вагітності.
Ванкувер був містом, де була найбільша смертність.
Якщо говорити про всю Канаду, то там через “Іспанку” померло п’ятдесят п’ять тисяч людей.
До речі, практично таку саму кількість канадців – шістдесят тисяч – забрала Перша світова війна.
Основні правила
Коли Ванкувер став осередком іспанського грипу, в місті діяли три правила – “чистий рот”, “чиста шкіра” та “чистий одяг”.
Таким чином, ми можемо бачити, що основна увага приділялася саме чистоті, а не тому, щоб зупинити поширення вірусу.
Рекомендації
Уряд рекомендував місцевому населенню прикривати рот у процесі кашлю, весь час провітрювати своє житло, зберігати ноги в сухому стані та носити одяг, що закриває шию. А щодо дітей діяла рекомендація щодо того, щоб малюкам не давали одну пустушку на всіх. Також рекомендувалося знищувати мух, бо вони розносили інфекцію. А в школах треба було стежити за чистотою парт.
Карантинні заходи
Майже все ванкуверське населення було відправлено на карантин, а на дверях місцевих жителів були таблички, які сповіщали про захворювання.
Те, що скасувати не вдалося
Незважаючи на те, що всі масові заходи були заборонені, пандемії не вдалося скасувати проведення маршу, присвяченого закінченню війни. Адже саме тоді канадським солдатам вдалося повернутись додому з фронту. Отже, перемога змогла затьмарити жах, який викликала в мешканців “Іспанка”.
Звичайний режим роботи шкіл
Ще одним цікавим фактом є те, що всупереч карантинним заходам і високій смертності, ванкуверські школи працювали в звичайному режимі. Адже кожна школа була оснащена лікарями та медсестрами.
Проте всі інші заклади, за винятком підприємств, були закриті. Церквам доводилося проводити богослужіння просто на вулиці.
Дефіцитна річ
По-справжньому дефіцитною річчю стала звичайна камфора. Вона користувалася великою популярністю як засіб, що полегшував кашель. Однак люди вирішили, що нею можна й грипу позбутися.Тому протягом одного тижня вартість фунту камфори зросла із сорока центів до шести з половиною доларів.
Щодо масок
Стосовно масок варто зазначити, що такі населені пункти, як Сіетл, Саскачеван та Альберт запровадили суворий масковий режим, а ось Ванкувер вирішив обмежитися лише рекомендаціями щодо носіння масок. Тому майже ніхто із ванкуверських мешканців не носив маски. Винятком стали лише японці, тому що вони прислухалися до своїх лікарів, які рекомендували їм дотримуватися маскового режиму.
Незвичайна реакція населення
Також цікаво, що тоді, коли Ванкувер був епіцентром розповсюдження “Іспанки”, в місті зовсім не було паніки. Архівні фотографії є доказом того, що в той період місто мало абсолютно нормальний вигляд.
Найімовірніше, причина полягає в тому, що люди поставилися до епідемії, як до ще одного сумного “додаткового” елемента до чотирирічної війни.
Фото: wikipedia
