Лондонський туман – це “чай лате”, що готується на основі чаю Ерл Грей, пареного молока та ванільного сиропу чи ароматизатора. Він популярний на північному заході Тихого океану та на західному узбережжі Канади. А ось у Шотландії його таки називають “Ванкуверським туманом”. Як і в багатьох розповідях винайдення рецептів, точний автор невідомий, але зазвичай існує одна загальновизнана історія походження. Детальніше на ivancouver.
Рецепт вигадала Лорія з Ванкувера
Вважається, що London fog з’явився та почав набирати популярність з середини 1990-х років. Жителька Ванкувера Мері Лорія часто разом з чоловіком навідувалась до кафе Buckwheat Cafe, що розташовувалось неподалік їхнього будинку. Приміщення було невеликим, але затишним. Та найголовнішою причиною відвідування була смачна випічка. Пара заходила на каву під час прогулянок, гуляючи з собакою чи по дорозі на роботу.
З настанням першої вагітності Лорію мучив ранковий токсикоз та з’явилась відраза до багатьох смаків та ароматів, в тому числі й до улюбленої кави. Але гарячі напої та кофеїн усе ще приваблювали її, тож вона думала, чим можна замінити ранкову каву.
На думку спала ідея, що у достатньо гарячому молоці можна було б заварити чай замість кави. Тому навідавшись в черговий раз до кав’ярні жінка попросила приготувати чай Ерл Грей, але зі знежиреним молоком. Перепитавши Лорію, чи впевнена вона у своєму замовленні, бариста таки заварила напій. Після отримання замовлення жінка підійшла до маленької мікс-станції, де люди могли додавати до своїх напоїв ванільний цукор на свій смак. Результат Лорію повністю задовольнив, тому вона й надалі замовляла чайовий лате в цій та інших кав’ярнях та рекомендувала напій іншим відвідувачам.
З народженням доньки інтерес до London fog знизився
Після народження доньки Моллі Лорія повернулась до старої звички вживання кави, а про чайовий лате зовсім забула. Переїхавши до міста Вікторія Лорія почала відвідувати нові кафе, в одному з яких офіціант замість кави запропонував London fog. Після пари ковтків жінка відчула знайомий смак напою. Згодом чайовий лате Лорія почала помічати в усіх кафе навколо, навіть тих, що розташовувались далеко від тієї, де вона вперше замовила London fog.
До середини 2000-х цей напій стали широко замовляти в Калгарі, оскільки відомо, що Лорія з Ванкувера часто відвідувала там сім’ю і, ймовірно, заохочувала замовлення цього напою. Після цього його додали в меню великих мереж кав’ярень і набули масової популярності по всій країні. Сьогодні лондонський туман люблять у всьому світі, готуючи різні варіації на свій смак. У більшості міст Північної Америки можна без проблем замовити Лондонський туман у місцевій кав’ярні. У Starbucks його можна знайти в меню як Earl Grey Latte.
Чому напій має саме таку назву
Про зв’язок Лорії з London fog часто пишуть в інтернеті та саме їй приписують авторство. Проте сама жінка не має уявлення, хто написав про це першим, але з версією винайдення напою погоджується.
Спочатку Лорія не усвідомлювала свого зв’язку з напоєм, тому що вона не впізнала назву, оскільки “Лондонський туман” назвав хтось інший.
London Fog заварюється на напівсухому чаї Earl Grey з половиною молока та невеликою кількістю піни, двома порціями ванільного сиропу та двома порціями карамельного сиропу.
Найімовірніше така назва з’явилась через утворення пари, при додаванні теплого молока до чорного чаю Earl Grey, нагадуючи полудневий лондонський туман.
Після народження доньки Лорія все ще пила Ерл Грей, але не як лате, а як звичайний чай. А її діти полюбили “лондонські тумани”, особливо старша донька. Певно через те, що вона сама надихнула маму на створення нового популярного напою.