Джоанні Рошетт – фігуристка, що найбільш відома своїм неймовірним виступом на зимових Олімпійських іграх у Ванкувері 2010 року. Кожен запам’ятав фігуристку як сильну та відчайдушну дівчину, адже напередодні змагань у Джоанні раптово померла матір, проте це не завадило їй одержати бронзову медаль. Далі на ivancouver.
З чого все починалося? Рання кар’єра
Народилася дівчина 13 січня 1986 року в Іль Дюпа. Джоанні Рошетт почала кататися на ковзанах у віці двох років. Каталася в Бертьєрвілі, Труа-Рів’єрі та Сен-Риварді під керівництвом різних тренерів, проте найдовше тренувалася під супроводом Манон Перрон. У 13 років фігуристка залишила рідний дім, щоб тренуватися з Перрон у Сент-Леонарі, а згодом у Монреалі, де відвідувала місцевий коледж (CEGEP). У 1999 році Рошетт змагалася в категорії новачків у Східному дивізіоні та посіла 15 місце. Це був її перший досвід на Чемпіонаті Канади. Наступного року вона посіла перше місце як національна чемпіонка серед жінок-початківців, а також виграла в міжнародних змаганнях для новачків.
У 2001 році, виступаючи юніоркою клубу фігурного катання «Труа-Рів’єр Захід» («Trois Rivières West»), Джоанні легко здобула перемогу на секційному чемпіонаті, виконавши три потрійні стрибки. Її міжнародний досвід значно зріс завдяки участі у Чемпіонаті світу серед юніорів 2001 року, організованому Міжнародним союзом ковзанярів (ISU), де вона посіла почесне восьме місце. Також отримала нагороду «Гран-прі» на різних етапах змагань серед юніорів як одна з п’ятірки найкращих. У січні 2002 року Рошетт взяла участь у своєму першому міжнародному змаганні серед дорослих, у чемпіонаті «Чотири континенти» з фігурного катання. На цей раз Джоанні посіла дев’яте місце.
На своїх перших Канадських національних змаганнях у старшій категорії, (тоді їй тільки виповнилося 16 років), вона продемонструвала свою непереборну міць. Ніхто б не зміг подумати, що Джоанні виборе бронзову медаль у протистоянні серед більш досвідчених фігуристів. У своїй довільній програмі вона виконала шість потрійних стрибків і продемонструвала вміння стратегічно мислити навіть у найважливіші моменти. Тож недивно, що журналісти відзначили її як фігуристку, про яку варто говорити.
Рошетт завершила свій змагальний сезон, посівши п’яте місце на Чемпіонаті світу з фігурного катання серед юніорів 2002 року в Норвегії. Проте в листопаді фігуристка була змушена знятися зі змагань через стресовий перелом. Уже на початку 2003 року вона повернулася на лід та посіла восьме місце на конкурсі «Чотири континенти». Незважаючи на попередні проблеми зі здоров’ям, Джоанні виборола срібло, чим посунула чинну срібну призерку Анні Бельмар на третє місце та кинула виклик багаторазовій чемпіонці Дженніфер Робінсон. Після цього глядачі відзначили атлетизм і швидкість Рошетт, називали її висхідною зіркою. На чемпіонаті світу серед спортсменів старшої вікової категорії дебютувала в березні 2003 року. На цей раз посіла 17 місце, адже двічі торкнулася льоду під час виконання потрійного лутца в короткій програмі, а потім впала в довільній.
Сезон 2003–2004 або початок успішної кар’єри
У сезоні 2003–04 було скасовано стару, суперечливу суддівську систему 6.0 та введено нову (яка використовується досі), за якою фігуристи набирають бали за складність стрибків, елементи на льоду, обертання, кроки та хореографію. Рошетт швидко адаптувалася до таких нововведень: перенесла деякі стрибки в другу половину своєї довгої програми, щоб заробити додаткові оцінки. Крім того, вона брала уроки балету для того, щоб отримати втішні бали за артизм. На Міжнародному чемпіонаті Канади з фігурного катання дебютувала в жовтні 2003 року. Але посіла лише 10 місце, адже впала під час спроби виконання потрійного лутца. Кілька тижнів по тому взяла участь у змаганнях в Росії, де зайняла четверте місце.
На Національному чемпіонаті в січні 2004 року (де все ще використовувалася система 6.0) Рошетт виграла кваліфікаційний раунд і отримала прізвисько «Маленька ракета». Завдяки вражаючій швидкості, потужності та висоті виконаного стрибка. Багатьом спостерігачам вона здавалася фігуристкою, яку неможливо перемогти, проте саму Джоанні дуже турбував потрійний лутц, який вона не змогла якісно продемонструвати на попередніх конкурсах. У короткій програмі вона двічі впала (один раз на потрійному лутці), але отримала найбільшу кількість балів у довільній програмі. Завдяки цьому заслужено здобула срібло, чим забезпечила собі місце на чемпіонаті світу.
Через кілька тижнів на Чемпіонаті світу «Чотири континенти» Рошетт посіла шосте місце, адже в короткій програмі знову впала під час виконання лутцу. У висновку фінішувала четвертою в загальному заліку, випередивши могутню Робінсон. На своєму другому чемпіонаті світу Рошетт врешті-решт продемонструвала чистий потрійний лутц у кваліфікаційному раунді. Джоанні була дуже щаслива: у неї вийшло виконати програму чисто як ніколи. Вона настільки зраділа, що вирішила додати лутц і в довільній програмі. Також виконала комбінацію потрійного тулупа з потрійним салховим стрибком.
Сезон 2009–2010 років. Бронза на Олімпіаді 2010
Сезон 2009–2010 років почався з третьої перемоги на Чемпіонаті Канади. Саме тоді вона виступила на своєму шостому та останньому чемпіонаті. Всього Джоанні набрала 185,35 балів.
Наступним викликом для Рошетт стали Олімпійські зимові ігри 2010 року у Ванкувері. Чому викликом? Їй довелося виступати на льоду через два дні після того, як її мати Терез раптово померла від серцевого нападу. Рошетт вирішила виступати, попри свою журбу. Виконуючи коротку програму під танго, на тлі вигуків підтримки від публіки, вона розпочала програму красивою комбінацією потрійного лутца і подвійного тулупа, також виконала потрійний фліп, подвійний аксель та інші захоплюючі елементи. На цій Олімпіаді Джоанн запам’ятали як одну з найкращих та найсильніших фігуриток, адже вона показала найкращу коротку програму у своєму житті. Їй аплодували всі і дуже гучно. Джоанні Рошетт зайняла 3 місце із загальним балом 71,36.
Кар’єра після 2010 року
Канадська преса визнала Рошетт найкращою спортсменкою 2010 року. Вона продовжувала кататися на ковзанах у професійних змаганнях, льодових шоу та телевізійних програмах, а також представляла Інститут серця Оттави та Беркс. У 2014 році Джоанні стала спортивним аналітиком зимових Олімпійських ігор і послом спортсменів на Національному чемпіонаті Канади. У 2016 році вступила до медичної школи в Університет Макгілла, а в 2017 році її включили до Зали слави канадських фігуристів.
Цінність та сила Джоанні Рошетт як фігуристки
Отже, якщо підсумувати, то «Маленька ракета» найбільше відома тим, що виграла бронзову медаль на Олімпіаді 2010 року. І це лише через кілька днів після смерті її матері. Її досягнення продовжують надихати людей у всьому світі. Джоанні Рошетт є першою канадкою, яка виграла національний титул у категоріях початківців, юніорок і серед жінок у старшого віку. Вона шість разів поспіль ставала чемпіонкою Канади, поступившись лише Констанс Вілсон-Семюель (Вілсон-Семюел виграла сім титулів поспіль між 1929 і 1935 роками. Ще Дженніфер Робінсон виграла п’ять титулів поспіль із шістьма в цілому).