“Спортсмен століття” — так прозвали у Британській Колумбії відомого канадського атлета Гаррі Джерома. Чоловік мав титул “Найшвидша людина у світі” протягом восьми років, коли в 1960 році він встановив світовий рекорд з бігу на 100 метрів із часом 10 секунд. Але чому він не отримав титул одноособово та як зіштовхнувся з расизмом далі у статті на ivancouver.
Дитинство спортсмена
Гаррі Вінстон Джером народився 30 вересня 1940 року в Принс-Альберті. Він був найстаршим із п’яти дітей. Жив у спортивній родині. Його дідом був Джон Говард, який став першим темношкірим олімпійським спортсменом Канади, що виступав на літніх Олімпійських іграх 1912 року. Сестра Валері Джером також брала участь в Олімпійських іграх у 1960 році в Римі. Вона брала участь у бігу на 100 метрів серед жінок. Коли Гаррі було 12 років, родина переїхала до Ванкувера, де зіткнулись з расизмом. Місцеві жителі району, де родина намагалася купити будинок, всіляко перешкоджали укладанню угоди. На той час вони були єдиними темношкірими людьми в громаді.
Перші кроки у спорті
У школі Гаррі цікавився заняттями спорту, особливо командними. Він добре проявляв себе у бейсболі, футболі, регбі та хокеї. Але попри непогані спортивні успіхи, команди не приймали Гаррі через колір шкіри. Найбільше успіху хлопцю приніс біг.
У 1959 році, ще навчаючись у середній школі, Гаррі побив канадський рекорд з бігу на 220 ярдів (близько 200 метрів), встановлений Персі Вільямсом за 31 рік до того. Досягнення звернуло увагу Університету Орегону, який запропонував Джерому спортивну стипендію.
Світовий рекорд, який так і не був зарахований
Протягом своєї кар’єри Джером встановив загалом сім світових рекордів. Серед них й забіг на 100 метрів у 1960 році. 19-річний Гаррі Джером подолав дистанцію за 9,9 секунди, коли на той час світовий рекорд становив 10 секунд, встановлений німецьким легкоатлетом Арміном Гарі. Проте комісія не змогла повірити в такий результат, тому округлила його до 10 секунд. Через що Гаррі довелось ділити титул “Найшвидшої людини світу” з німцем.
Через рік ванкуверець встановив світовий рекорд з бігу на 100 ярдів, подолавши відстань за 9,3 секунди. Таким чином Гарі Джерома став одним із небагатьох спортсменів, які володіли світовим рекордом на 100 ярдів і 100 метрів одночасно. Через два роки він знову взяв участь у бігу на 100 ярдів, знизив результат до 9,2 секунди. А у 1966 році на Іграх Британської Співдружності націй на Ямайці результат становив 9,1 секунди, що принесло йому першу золоту медаль на великих міжнародних Іграх.
Світові змагання
Вперше Гаррі взяв участь в Олімпійських іграх у 1960 році, де разом зі своєю сестрою Валері представляв Канаду.
У 1962 році спортсмен отримав сильну травму, що могла призвести до закінчення кар’єри. У Гаррі був розрив сухожилля чотириголового м’яза лівої ноги. У той час журналісти писали, що канадець покидає великий спорт. Проте Гаррі зміг не тільки знову встати на ноги, а й повернутись до тренувань та брати участь у змаганнях. У 1964 році він пробіг 60 ярдів за шість секунд на змаганнях у приміщенні в Портленді, встановивши світовий рекорд.
На літніх Олімпійських іграх 1964 року в Токіо Джером виграв бронзу в бігу на 100 метрів. На Іграх Співдружності 1966 року на Ямайці Джером виграв золото в бігу на 100 ярдів. Чергову перемогу здобув на Панамериканських іграх 1967 року у Вінніпезі, вигравши золото в бігу на 100 метрів. На літніх Олімпійських іграх 1968 року в Мексиці він дійшов до фіналу, але посів сьоме місце. Незабаром він пішов з міжнародних змагань. Його останні перегони були в 1969 році на національному чемпіонаті Канади, де він переміг найкращих спринтерів країни у віці 29 років.
Бронзова статуя в Парку Стенлі є однією з багатьох пам’ятних знаків Гаррі Джерому. Її було встановлено за кілька сотень метрів від місця, де Джером тренувався, щоб встановити світові рекорди.
